2015 рік

*     *     *

31 січня 2015 р.

Усміхніться, люди добрі!

Вже традиційно багато років поспіль у Барському районі вшановується день народження славетного земляка, гумориста Анатолія Гарматюка.  Серед учнів шкіл популярним є конкурс «Усміхніться, люди добрі», який був проведений на базі НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 – гімназії» м. Бара.

bar2015

bar2015_1
До уваги компетентного журі 107 учнів навчальних закладів району  читали та інсценізували  гуморески Анатолія Гарматюка; юні художники порадували своїми ілюстраціями – виставка 24 малюнків радувала всіх присутніх впродовж проведення конкурсу; а 7 молодих поетів – школярів написали власні гумористичні твори.

Оригінал статті

*     *     *

01.02.2015

Перший вірш Анатолія Гарматюка був надрукований у Чортківській районній газеті «Нове життя»

Десь зо шість років тому на фасаді гімназії “Рідна школа” (м. Чортків) було урочисто відкрито меморіальну дошку відомому письменнику, поету і сатирику Анатолію Гарматюку. У цьому заході взяли участь дружина Анатолія – Ніна Михайлівна, заступник голови Вінницької обласної Спілки письменників, голова обласної організації Конгресу української інтелігенції Василь Кобець та начальник відділу культури Барської РДА Вінницької області Ігор Філіпов.
У короткій розмові дружина письменника поділилася своїми спогадами про життя Анатолія Гарматюка, його творчими здобутками, адже перший його, тоді десятикласника, вірш “Батьківщина” був надрукований у 1953 році саме у Чортківській районній газеті. З Чортківщиною п. Анатолія пов’язують не лише учнівські роки. По закінченні інституту працював начальником кар’єру у Колиндянах, Скалі-Подільській. Тут, у Колиндянах, написав перші байки “Лисяча наука”, “Рак задоволений”, “Пеньок та Зпеньки”, “Авто і трактор”, остання з яких у 1958 році теж була надрукована в нашій районній газеті.
Біографія Анатолія Гарматюка доволі багатогранна. Народився в учительській родині 14 січня 1936 року в селі Мигалівці Барського району на Вінниччині, навчався у загальноосвітніх школах на Хмельниччині (с. Хмелівка), Закарпатті (Ужгород), на Тернопільщині (м. Чортків). Сатирик, гуморист. Виступає в жанрах співомовки, байки, фейлетона. Член НСПУ з 1982 року.
1958 здобув фах гірничого інженера в Київському політехнічному інституті, а 1969 року закінчив філологічний факультет Донецького університету.
Працював інженером, журналістом, книговидавцем, з 1975 по 1991 рік керував Кабінетом молодого автора вінницької письменницької організації.
Основні сатиричні та гумористичні видання: “Проти шерсті” (1963), “Лисяча наука” (1966), “Інтелігентна киця” (1969), “Леву зайця” (1971), “Нетипові типи” (1977), “Вічний парубок” (1981), “Вундеркінь” (1984), “Веселий залп” (1985), “Дебати і результати” (1987), ’Веселі паралелі”, “Дотепні думки живуть віки”,”Вибрані сміхотвори” (2005). Лауреат літературних премій ім. С.Олійника (1985), М.Годованця (1990), Степана Руданського (1994). Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.
У студентські роки А.Гарматюк не полишав свого захоплення літературою: був активним членом літоб’єднання. Однак закінчивши інститут, він майже рік пропрацював начальником кам’яного кар’єру на Тернопільщині, ще два роки – гірничим інженером у Донецьку, а вже потому зробив рішучий крок до літературної професії – став кореспондентом Донецького обласного радіо. Тоді ж серед його ліричних віршів усе частіше почали з’являтися сатиричні мініатюри та байки. Ці спроби підтримали знані майстри “веселого цеху” С.Олійник і М.Годованець. 1963 року у Києві вийшла друком перша книжка А.Гарматюка “Проти шерсті”. Наступні роки Анатолій Панасович працював редактором видавництва “Донбас”. Він заочно закінчив українське відділення філологічного факультету Донецького університету (1969), видав три збірки сатиричних і гумористичних віршів. В кінці 1972 рроку Гарматюк переїздить до Вінниці. На рідних теренах письменник незабаром прилучився до праці з літературною молоддю: у 1975-1991 рр. завідував кабінетом молодого автора при Вінницькій обласній організації Спілки письменників України, керував літстудією на Вінницькому підшипниковому заводі. Вступ самого А.Гарматюка до Спілки письменників був ускладнений його сатиричним “фахом” і стався лише в 1982 року. На зорі (1991) незалежності Анатолій Панасович перейшов на творчу роботу. 28 січня 2006 року письменник полишив цей світ, зоставивши багато написаних книг і світлу пам’ять про себе.

Іван Савчин

Оригінал статті

 

*     *     *

02.04.2015

Жменька сміху – дітям на втіху!

 

Дев’ятий рік поспіль в обласному центрі реабілітації особливої дитини “Промінь” за участю дітей з особливими потребами відбулося свято гумору. Спільними зусиллями працівників бібліотеки та запрошеними на свято гостями, серед яких заступник голови обласної організації Національної спілки письменників України Леонід Миронович Куций, члени Вінницького куреня гумористів ім. Степана Руданського, поет-сатирик Віктор Олексійович Цимбал, актор Анатолій Григорович Бендовський та читець гумору Анатолій Анатолійович Бендовський, дружина письменника-гумориста Ніна Михайлівна Гарматюк, створили доброзичливу і веселу атмосферу радості, наповнили своєрідним коктейлем емоцій учасників зібрання. В свою чергу, вихованці закладу підготували гостям свій подарунок – виконання гуморесок Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Гарматюка та інших майстрів літературних жартів. Музичне вітання усім присутнім підготував виконавець-гітарист Павло Васильович Косенко.

Оригінал статті